“Це 12 сесій, більшу частину яких діти проводять на вулиці: вони граються, вигадують особливі ритуали й символи, спостерігають за змінами у природі, будують своє безпечне місце, – розповідає Юлія МАЛІЄНКО, координаторка проєкту з Українського фонду “Благополуччя дітей”. – У програмі закладено формування товариськості, взаємопідтримки, роботи задля спільної мети. В кожній сесії є вправи, які здаються простими, але мають глибокий психологічний сенс. Діти вчаться стабілізувати свій стан зараз і самостійно справлятися з тривогою в майбутньому – наша апробація це вже підтверджує.”
Метушливість, дратівливість, плаксивість, невпевненість в собі, проблеми з апетитом, страх голосних звуків тощо – за результатами опитування, це спостерігали батьки більшості з 232 дітей (57 з них у Вінниці), які долучилися до заходів “Цілющого лісу”. І не дивно, адже вимушене переселення, вибухи та повітряні тривоги, втрата близьких, перебування в окупації чи новини про війну торкнулися більшості дітей в Україні.
Серед результатів апробації методики наші експертки помічають згуртованість дітей та покращення процесу адаптації в колективі. Діти здатні краще справлятися із тривалим стресом та важкими переживаннями самотужки. Завдяки захопливим заняттям і роботі наших фасилітаторок Анни ЗУБКОВОЇ, Анни СЛИВИ, Ольги СЛИЗЬКОУХОЇ, Тетяни БЕРЕЗЮК діти залишаються в піднесеному настрої та діляться враженнями з батьками, що сприяє більшій залученості батьків не лише у сесії "Цілющого лісу", але й у життя дітей загалом.
“За цими незначними, на сторонній погляд, змінами насправді криється величезний поступ, який розпізнають фахівці, – акцентує Олена НАГУЛА, дитячий психолог, методологиня проєкту Українського фонду “Благополуччя дітей. — Дитяча психіка ще дуже гнучка: з одного боку, дитину легше травмувати, з іншого – вчасно надана професійна допомога здатна повністю повернути їй відчуття безпеки і можливість повноцінно розвиватися навіть в умовах жорстокої війни”.
Загалом, зараз методикою володіє 31 фахівчиня і фахівець у Вінницькій, Волинській, ІваноФранківській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій областях та Києві. Після завершення апробації вони навчать щонайменше 500 колег у своїх регіонах.
“Наша мета – переконатися у дієвості методики і зробити її доступною для якомога більшої кількості дітей в Україні, – говорить Юлія МАЛІЄНКО. – Різні дослідження фіксують, що по допомогу психологів звертаються від 1 до 3 відсотків людей в Україні, водночас прогнозована кількість дітей із психологічними проблемами може сягати 30%. Тож допомога за замовчуванням повинна бути доступною там, де діти проводять більшу частину свого життя – у садочку чи школі”.